Художниця Наталя Юзефович - безцінне надбання Кременчука.
Киянка за народженням, навчалась в Харкові, жила і працювала в
Івано-Франківську та Чернівцях. Але саме Кременчук зробив Наталії
Володимирівні найцінніший для художника дарунок - персональну
художню галерею.
Народилася Наталя Юзефович
10 червня 1932 р. в чудовій родині, у самому центрі Києва, на Андріївському
узвозі. Батько, Володимир Григорович, був дуже освіченою людиною - закінчив
Полтавську духовну семінарію, Далекосхідний Інститут та Московський інститут
іноземних мов. Працював економістом, вільно володів декількома мовами. Мати,
Ніна Олександрівна - лікар, вільно володіла німецькою мовою.
Саме батьки та їх любов до мистецтва вплинули на життєвий вибір Наталії. Закінчивши Київську художню школу ім. Т.Г.Шевченка, вона вступає на факультет живопису Харківського Державного художього інституту та єдина з дівчат потрапляє на "козацький курс" Леоніда Чернова. І саме її дипломні роботи відібрали на республіканську виставку 1957 року. Після отримання диплома молода художниця розпочинає самостійне житття - їде до Івана-Франківська працювати у художніх майстернях. Цей період був дуже цікавим та насиченим подіями: вступ до Спілки художників Івано-Франківська, перша персональна виставка, заміжжя та народження доньки Наталки. Але сімейне щастя не склалося, і на початку 70-х років Наталія Юзефович переїжджає до Кременчука. Тепер вона відомий живописець, член Спілки художників України, має декілька персональних виставок. Майже 40 років творчості , майстерності та праці віддала художниця нашому місту. Все життя Наталія Володимирівна прагнула до свого стилю, в якому поєднуються її світовідчуття та досвід, національні риси і духовність, декоративність та багатство колористичних гам.
Сьогодні у художній Галереї Наталі Юзефович зберігаються 175 живописних полотен, які художниця подарувала Кременчуку на знак великої любові до нашого міста.
Саме батьки та їх любов до мистецтва вплинули на життєвий вибір Наталії. Закінчивши Київську художню школу ім. Т.Г.Шевченка, вона вступає на факультет живопису Харківського Державного художього інституту та єдина з дівчат потрапляє на "козацький курс" Леоніда Чернова. І саме її дипломні роботи відібрали на республіканську виставку 1957 року. Після отримання диплома молода художниця розпочинає самостійне житття - їде до Івана-Франківська працювати у художніх майстернях. Цей період був дуже цікавим та насиченим подіями: вступ до Спілки художників Івано-Франківська, перша персональна виставка, заміжжя та народження доньки Наталки. Але сімейне щастя не склалося, і на початку 70-х років Наталія Юзефович переїжджає до Кременчука. Тепер вона відомий живописець, член Спілки художників України, має декілька персональних виставок. Майже 40 років творчості , майстерності та праці віддала художниця нашому місту. Все життя Наталія Володимирівна прагнула до свого стилю, в якому поєднуються її світовідчуття та досвід, національні риси і духовність, декоративність та багатство колористичних гам.
Сьогодні у художній Галереї Наталі Юзефович зберігаються 175 живописних полотен, які художниця подарувала Кременчуку на знак великої любові до нашого міста.
Літвінова І.В.,
бібліотекар відділу мистецтв ЦМБ ім. М.Горького
Про Н.В.Юзефович читайте у відділі мистецтв ЦМБ ім.
М.Горького:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія : [у
12 т.] Т. 9: Образотворче і декоративне мистецство, кн. 2 : М - Я . - Полтава :
АСМІ, 2015 . - С. 693
Обревко Л.М. Кременчужанка. Жіночі долі:
кн.1 / Людмила Обревко, Юлія Жовтецька. - Кременчук, 2003. - С.83
Наталя Юзефович. Живопис: альбом /
[вступ. ст. Л.Корецька]. - Б.М., 1998. - 69 с., іл.
Nessun commento:
Posta un commento
Nota. Solo i membri di questo blog possono postare un commento.